Положення про якість освіти

Затверджено:

на засіданні педагогічної ради Шпиківського ОНЗЗСО І-ІІІ ступенів

  протокол №9  від 30. 09. 2019 р.

Директор школи ____________В.С.Таранюк

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

( 1 – 2 КЛАСИ)

 ТОРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ І-ІІСТУПЕНІВ 

ШПИКІВСЬКОГО ОНЗЗСО І-ІІІ СТУПЕНІВ

 ШПИКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

на  2019/2020 н.р.

 

 

 

Торків 2019

Дана освітня программа розроблена педагогічним коллективом Торківської філії  І-ІІ ступенів  на виконання Закону України про освіту (розділ IV, стаття 33) та чинних Державних стандартів, зокрема:

для 1-2-х класів (2019/2020   навчальний рік)

·           Державний стандарт початкової освіти

(постанова Кабінету міністрів України від 21.02. 2018 р. № 87)

·         «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» (. Типова освітня програма  Р. Б. Шиян)

(наказ Міністерства освіти і науки від 21.03.2018 р. № 268)

Ці документи окреслюють рекомендовані підходи до планування й організації у школі єдиного комплексу освітніх компонентів, а також визначають:

  • Загальний обсяг навчального навантаження;
  • Орієнтовну тривалість вивчення окремих навчальних предметів;
  • Можливі взаємозв’язки між навчальними предметами та послідовність їх вивчення;
  • Очікувані результати навчання учнів;
  • Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за відповідною освітньою програмою.

 

Місія школи:

  • створення організаційних, науково-методичних, інформаційних, ресурсних умов, які сприяють гармонійному розвитку особистості, задоволенню інтелектуальних, творчих, емоційних та соціальних потреб;
  • забезпечення науково-практичної підготовки талановитої молоді, виховання національно свідомих громадян країни.

 

Головні завдання школи:

  • задоволення потреб у здобутті загальної середньої освіти на рівні державних стандартів на основі державно-громадської взаємодії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку галузі освіти та потреб громади;

·         спрямування роботи педагогічного колективу на підвищення якості і результативності освітнього процесу в умовах реалізації нових Державних стандартів;

  • створення належних умов функціонування філії  для гармонійного розвитку і реалізації здібностей учнів засобами особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів до навчання, формування здоров’я зберігаючого середовища;
  • формування соціальної і громадянської позиції, високого рівня правової, екологічної, духовної, моральної культури, реалізація Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді;
  • розвиток творчих здібностей учнів, підтримка обдарованихучнів;
  • удосконалення системи внутрішкільного моніторингу освітнього процесу;

·         сприяння розвитку професійної компетентності та творчої активності педагогічних працівників, оволодіння сучасними освітніми технологіями.

·         модернізація матеріально-технічної бази школи.

 

 

 

 

Основні напрями розвиткуфілії:

    • психологізація освітнього процесу;
  • особистісно-орієнтований підхід: залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямування на утвердження суспільно значущих норм і правил поведінки особистості; 
    • оновлення освітнього процессу на основі інноваційних освітніх технологій;
    • інформатизація та комп'ютеризація освітнього процесу;
    • переорієнтація освітнього процесу на принципах співробітництва і співтворчості учнів і учителя;
  • виховання свідомого ставлення дітей до власного здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального й духовного здоров'я учнів;
  • відтворення соціально-психологічної рівноваги, забезпечення балансу між потребами територіальної громади щодо якісного рівня обов'язкової освіти, духовного потенціалу нації, сучасних технологічних досягнень;
  • упровадження технологій проектування управління.

 

                    Відповідно до Концепції Нової Української школи, основна мета (місія) загальної середньої освіти - сприяти становленню соціально відповідальної, особистості, яка здатна критично мислити, навчатись протягом усього життя, члена громадянського суспільства, патріота України.

               Рівень соціальної і культурної зрілості випускника, ступінь виявлення його здібностей, ключових і предметних компетентносотей є абсолютним критерієм якості освіти.

               Ключовим документом, що визначає організаційні, управлінські, змістові та діяльнісні умови здійснення школою цієї місії, і є освітня програма,  яка має сприяти досягненню стратегічної мети - розкриття і розвитку  потенціалу кожного учня і формування саме тих ключових та предметних компетентностей, які визначені державними стандартами і є актуальними у соціально-культурній і соціально-економічній перспективі.

               Освітня програма школи - це комплексний документ, що фіксує освітні цілі (соціокультурну місію) освітнього закладу; освітні програми всіх рівнів освіти, реалізація яких гарантує досягнення заявлених цілей (результатів освіти). В основу даної  освітньої програми   Торківської філії І-ІІ ступенів покладена основна освітня програма першого рівня шкільної освіти.

               Завдання даної освітньої програми - організувати взаємодію між компонентами робочого навчального плану, навчальних програм, етапами вивчення предметів, рівнями освіти. Педагогічний колектив виявив загальну, значиму для учнів науково-педагогічну проблему і передбачив її комплексне вирішення на заняттях з різних дисциплін. Такою проблемою для нашої школи є розвиток особистості учня засобами компетентнісного підходу до організації освітнього процесу з метою створення умов для саморозвитку, до успішної соціалізації і самовизначення щодо майбутньої професії.

               Отже, стратегічна мета освітньої програми школи - встановити такий  зміст освіти в школі, який забезпечить розвиток особистісних здібностей дитини, становлення її здатності бути повноцінною, соціально активною, конкурентоспроможною особистістю, яка володіє ключовими компетентностями, критично мислить, є патріотом України.

               Керуючись стратегічною метою державної політики в галузі освіти - підвищення доступності якісної освіти відповідно до вимог інноваційного розвитку економіки та сучасним потребам суспільства, - школа ставить перед собою пріоритетне завдання - досягнення якісної освіти на кожному рівні освіти.

 

               Виконання цього завдання включає:

- розширення використання нових сучасних освітніх технологій;

- розширення масштабів дослідницької та інноваційної діяльності учнів;

- роботу з талановитими дітьми;

- розвиток системи додаткової (позашкільної) освіти.

 

Освітня програма,реалізована в Торківській філії  І-ІІ ступенів спрямовані на:

 

  • формування в учнів сучасної наукової картини світу;
  • виховання працьовитості, любові до природи;
  • розвиток в учнів національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
  • рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональноїдержави;
  • опанування ключовими компетентностями через різні, у тому числі неурочні форми освітньої діяльності: проектні, творчі, дослідницькі, трудові, спортивні і інші заняття;
  • практичну діяльність учнів, з метою набуття суспільно-корисного соціального досвіду через позакласну, позаурочну діяльність;

 

На першому рівні навчання педагогічний коллектив початкової школи покликаний:

• сформувати у дітей бажання і вміння вчитися;

• гуманізувати відносини між учнями, вчителями та учнями;

• допомагати школярам здобувати досвід спілкування і співпраці;

• сформувати перші навички творчості на основі позитивної мотивації до навчання;

• сформувати міцну знаннєву базу загальноосвітньої підготовки школярів на основі гуманітаризації освіти.

Згідно з реформою загальної середньої освіти випускник Нової української школи — це:

  • цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;
  • патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
  • інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя.

 

Ключовими компетентностями є спілкування державною і рідною в разі відмінності мовою, спілкування іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, загально культурна грамотність, екологічна грамотність і ведення здорового способу життя.

 

Модель випускника школи

Випускник школи - це:

• особистість, стійка в складних соціально-економічнихумовах;

• особистість, готова до соціального, громадянського та професійного самовизначення;

• особистість, що відрізняється високою самосвідомістю, орієнтованою на людські цінності, що стали особистими переконаннями і життєвими принципами;

• особистість, що відрізняється фізичним, духовним, моральним і психологічним здоров'ям;

• особистість, що відрізняється широкою освіченістю, здатна до самостійного засвоєння знань, що виявляється у вигляді безперервної самоосвіти, стала потребою, звичкою життя;

• особистість, що відрізняється громадянсько-патріотичною активністю, ініціативністю і відповідальністю.

Поетапне формування моделі випускника школи маємо досягти завдяки створенню в освітньому закладі умов для розвитку складових образу випускника кожного ступеня навчання.

 

 

Модель випускника початкової школи:

-       володіє первинними навичками необхідними у повсякденному житті;

-       формулює і висловлює свою точку зору, поважає думку інших;

-       дотримується правил і норм толерантної поведінки;

-       усвідомлює мотиви поведінки в різних життєвих ситуаціях;

-       активно залучається до навчального процесу;

-       установлює і аналізує рівень власних знань;

-       уміє порівнювати, узагальнювати, аналізувати та робити висновки у навчальній діяльності;

-       постійно отримує нові знання і володіє навичками отримання інформації з додаткових джерел;

-       проявляє самосійність у навчальній діяльності;

-       володіє основними засобами самоконтролю;

-       вміє переносити набуті знання в нестандартну ситуацію для розв'язання проблем;

-       уміє зосереджуватись і підтримувати увагу;

-       володіє системою знань про основні правила поведінки в школі, в дома, на вулиці, в громадських місцях;

-       уміє контролювати свою поведінку, розрізняти позиції в спілкуванні, оцінювати власне становище в системі соціальних відносин;

-       уміє без конфліктно співіснувати в колективі;

-       уміє приймати рішення, робити вибір, уміє спілкуватися;

-       бережливо ставиться до свого здоров'я, особистої гігієни, власного життя;

-       володіє гігієнічними навичками навчальної праці, харчування, дотримується режиму дня;

-       добре обізнвний з наслідками шкідливих звичок;

-       прагне до фізичного розвитку.

Компоненти освітньої програми:

-        загальний обсяг навчального навантаження;

-        навчальний план на 2019/2020 навчальний рік;

-        перелік навчальних програм;

-        перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

-        очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей);

-        вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

-        форми організації освітнього процесу;

-        опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-        інші освітні компоненти (корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими потребами).

ІІ. Освітня програма для школи І ступеня (1 -2 класи)

Загальні положення

Освітня програма для 1—2 класів на 2019/2020 начальні  складена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) і розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

   Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

-          загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 1, 2);

-          очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм,

-          перелік навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

-          рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-          вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

 

 

 

 

 

 

 

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантний складник та варіативний складник, в якому передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантного складника, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією  інваріантної складової.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» у 1-2 класах. 

 

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1- му класі – 35 хвилин,  у 2 класі – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Варіативна складова навчальних планів використовується на підсилення предметів інваріантної складової (української мови). Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується заступником закладу освіти  та затверджується директором закладу освіти  . Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

Варіативна складова навчальних планів використовується на запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування   та на індивідуальні заняття та консультації.

 

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» учитель формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів. 

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі між предметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати

здобуття базової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

 

Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

-          Мови і літератури

-          Суспільствознавство

-          Мистецтво

-          Математика

-          Природознавство

-          Технології

-          Здоров’я і фізична культура.

 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

 

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Опис та інструменти системи внутрішнього

забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-          кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-          навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-          матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-          якість проведення навчальних занять;

-          моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-          оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-          контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-          моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-          створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти у розділі «Інформаційна відкритість»

На основі освітньої програми закладу освіти створено та затверджуно навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

до освітньої програми для школи І ступеня (автор Шиян)

(наказ МОНУ 21.03.2018 р. № 268)

 

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 

1

2

3

4

Разом

 

Українська мова

5

5

5

5

20

 

Іноземна мова

2

3

3

3

11

 

Математика

3

3

3

3

12

 

Я досліджую світ*

7

8

8

8

31

 

Мистецтво**

2

2

2

2

8

 

Фізична культура ***

3

3

3

3

12

 

Усього

20+3

21+3

22+3

22+3

82+12

 

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

2

2

6

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

22

23

23

88

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

26

26

100

               

 

Навчальний план

для 1 – 2 класів  з українською мовою навчання

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

1 клас

2 клас

Українська мова

5

5

Іноземна мова

2

3

Математика

3

3

Я досліджую світ:

мовно-літературна

математична

природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровя збережна, громадянська та історична.

7, з них:

2

1

4

8

2

1

5

Мистецтво:

образотворче мистецтво

музичне мистецтво

 

1

1

 

1

1

Фізична культура

3

3

Усього

19+3

21+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

 

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

 

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

22

24

 

 

 

 


Затверджено:                                                       

На засіданні педагогічної ради                            

Шпиківського ОНЗЗСО І-ІІІ

Протокол    №9                                             

від ___ _______ 2019р                                                    .

Директор школи ________ В.С.Таранюк

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ  ПРОГРАМА

Торківської філії І-ІІ ступенів

Шпиківського ОНЗЗСО І-ІІІ ступенів

Шпиківської селищної ради

Вінницької області

для 3-4 класів ( школа І ступеня)

на 2019-2020 навчальний рік

 

Торків 2019р.

 

Загальні положення освітньої програми
Торківської філії І-ІІст. для 3-4класів школиІ ступеня

 

Освітня програма закладу  І ступеня (початкова освіта) розроблена відповідно до  Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти .

  Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 2; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1820 годин/навчальний рік:  для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Відповідно до мови навчання у системі загальної середньої освіти передбачено   варіант навчального  плану початкової школи з українською мовою навчання .

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво"  .

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладами загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, риторика, рідний край, хореографія тощо);

індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх  предметів навчального плану пластика, тощо.

Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель  у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім освітніхкомпонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються навеб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми закладу освіти, цей заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

до  освітньої програми

 

Навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 

3

4

Разом

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

 

7

7

14

Іноземна мова

 

2

2

4

Математика

Математика

 

4

4

8

Природознавство

Природознавство

 

2

2

4

Суспільствознавство

Я у світі

 

1

1

2

Мистецтво

Мистецтво*/музичне мистецтво, образотворче мистецтво

 

1

1

2

 

1

1

2

Технології

Трудове навчання

 

1

1

2

Інформатика

 

1

1

2

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров'я

 

1

1

2

Фізична культура**

 

3

3

6

Усього

 

21+3

21+3

42+6

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

 

2

2

8

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

23

23

 46

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

 

26

26

 52

               

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

 

 

 


   Таблиця 2

до  освітньої програми

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

 

№ п/п

Назва навчальної програми

1.      

Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

2.      

Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів

3.      

Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи

4.      

Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

5.      

Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

6.      

Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

7.      

Основи здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

8.      

Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

9.      

Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

 

Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

 

Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи

10.                        

Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл

        

Таблиця  2

до освітньої програми

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

 

№ п/п

Назва навчальної програми

1.      

Українська мова

2.      

Українська література

3.      

Біологія

4.      

Всесвітня історія

5.      

Географія

6.      

Зарубіжна література

7.      

Інформатика

8.      

Історія України

9.      

Математика

10.            

Мистецтво

11.            

Основи здоров’я

12.            

Природознавство

13.            

Трудове навчання

14.            

Фізика

15.            

Фізична культура

16.            

Хімія

17.            

Іноземна мова (англійська)

 

У Торківській філії навчання у 9 класі проводиться за індивіальною формою, так як в  в класі четверо учнів. На кожного учня складено індивідуальний навчальний план та розклад занять.

 

        

  

Затверджено

на засіданні педагогічної ради Шпиківського ОНЗЗСО І-ІІІ ступенів

  протокол № 9 від 30. 09.2019 р.

Директор школи  ________ В. С. Таранюк

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

( 5 - 9 КЛАСИ)

 ТОРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ І-ІІСТУПЕНІВ 

ШПИКІВСЬКОГО ОНЗЗСО І-ІІІ СТУПЕНІВ

 ШПИКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

на  2019/2020 н.р.

 

 

Торків 2019р.

 

Дана освітня програма розроблена педагогічним колективом Торківської філії І-ІІ ступенів  на виконання Закону України про освіту (розділ IV, стаття 33) та чинних Державних стандартів, зокрема:

для 5-9-х класів (2019/20120 навчальний рік)

·           Державний стандарт повної загальної середньої освіти

(постанова Кабінету міністрів України від 23.11. 2011 р. № 1392)

·           «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (наказ Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 р. № 405)

Ці документи окреслюють рекомендовані підходи до планування й організації у школі єдиного комплексу освітніх компонентів, а також визначають:

  • Загальний обсяг навчального навантаження;
  • Орієнтовну тривалість вивчення окремих навчальних предметів;
  • Можливі взаємозв’язки між навчальними предметами та послідовність їх вивчення;
  • Очікувані результати навчання учнів;
  • Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за відповідною освітньою програмою.

Даний документ також спрямований на реалізацію концепції розвитку Торківської філії І-ІІ ступенів, яка у свою чергу базується на Конституції України, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді і розроблена на основі Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад. Концепція враховує потреби сучасного українського суспільства і спрямована на формування у дитини цілісної картини світу, духовності, культури особистості і розвиток креативного мислення, формування гармонійно розвиненої особистості. Вона охоплює  всі сфери шкільного життя, весь освітній процес, де в центрі уваги стоїть особистість учня з її інтелектуальним, фізичним та творчим потенціалом, нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні. У зв’язку з цим в її основу покладено наступні ідеї: гуманізація освіти, врахування традицій української педагогіки, соціалізація, нероздільність навчання і виховання, формування гармонійно розвиненої особистості, виховання життєтворчості.

 

Мета концепції:

  • визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів, проектування процесу оновлення діяльності закладу, оптимізація  роботи колективу;
  • формування доступної та якісної освітньої системи, що відповідає вимогам сучасного суспільства (громади) та запитам особистості;
  • забезпечення якісної допрофільної, профільної підготовки та допрофесійної освіти;
  • концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів школи.

 

 

 

 

Місія школи:

  • створення організаційних, науково-методичних, інформаційних, ресурсних умов, які сприяють гармонійному розвитку особистості, задоволенню інтелектуальних, творчих, емоційних та соціальних потреб;
  • забезпечення науково-практичної підготовки талановитої молоді, виховання національно свідомих громадян країни.

 

Головні завдання філії:

  • задоволення потреб у здобутті загальної середньої освіти на рівні державних стандартів на основі державно-громадської взаємодії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку галузі освіти та потреб громади;

·         спрямування роботи педагогічного колективу на підвищення якості і результативності освітнього процесу в умовах реалізації нових Державних стандартів;

  • створення належних умов функціонування опорного закладу  для гармонійного розвитку і реалізації здібностей учнів засобами особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів до навчання, формування здоров’я зберігаючого середовища;
  • удосконалення інформаційно-навчального середовища, запровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес, системи тестового оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, автоматизацію управління закладом;
  • формування соціальної і громадянської позиції, високого рівня правової, екологічної, духовної, моральної культури, реалізація Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді;
  • розвиток творчих здібностей учнів, підтримка обдарованих учнів;
  • створення умов для професійного самовизначення школярів;
  • удосконалення системи внутрішкільного моніторингу освітнього процесу;

·         сприяння розвитку професійної компетентності та творчої активності педагогічних працівників, оволодіння сучасними освітніми технологіями.

·         модернізація матеріально-технічної бази школи.

 

Основні напрями розвитку школи:

    • психологізація освітнього процесу;
  • особистісно-орієнтований підхід: залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямування на утвердження суспільнозначущих норм і правил поведінки особистості; 
    • оновлення освітнього процессу на основі інноваційних освітніх технологій;
    • інформатизація та комп'ютеризація освітнього процесу;
    • переорієнтація освітнього процесу на принципах співробітництва і співтворчості учнів і учителя;
  • виховання свідомого ставлення дітей до власного здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального й духовного здоров'я учнів;
  • відтворення соціально-психологічної рівноваги, забезпечення балансу між потребами територіальної громади щодо якісного рівня обов'язкової освіти, духовного потенціалу нації, сучасних технологічних досягнень;
  • упровадження технологій проектування управління.

 

Основні принципи діяльності школи:

·                    принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який враховує рівень загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури, державний рівень – ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України, регіональній рівень, що відповідає культурним, соціально-політичним, економічним особливостям центральної України, місцевий та· загально шкільний, а також індивідуальний рівень, що враховує можливості і бажання учня і вчителя;

  • принцип гуманізації змісту освіти: освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загальнолюдські цінності, тобто виховання вільної особистості, з почуттям національної самосвідомості і самоповаги, активної у виборі власної життєвої позиції, здатної зберегти і примножити духовні скарби України;
  • принцип розвиваючого характеру навчання передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритетності в процесі навчання мотиваційних аспектів освіти.
  • принцип педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між учителем і учнем.
  • принцип  індивідуалізації та диференціації навчання реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво-практичній сферах, передбачає  організацію профільного навчання.
  • принцип соціальної доступності освіти та її неперервності упродовж усього життя людини.

 

                    Відповідно до Концепції Нової Української школи, основна мета (місія) загальної середньої освіти - сприяти становленню соціально відповідальної, особистості, яка здатна критично мислити, навчатись протягом усього життя, члена громадянського суспільства, патріота України.

               Рівень соціальної і культурної зрілості випускника, ступінь виявлення його здібностей, ключових і предметних компетентносотей є абсолютним критерієм якості освіти.

               Ключовим документом, що визначає організаційні, управлінські, змістові та діяльнісні умови здійснення школою цієї місії, і є освітня програма,  яка має сприяти досягненню стратегічної мети - розкриття і розвитку  потенціалу кожного учня і формування саме тих ключових та предметних компетентностей, які визначені державними стандартами і є актуальними у соціально-культурній і соціально-економічній перспективі.

                               Завдання даної освітньої програми - організувати взаємодію між компонентами робочого навчального плану, навчальних програм, етапами вивчення предметів, рівнями освіти. Педагогічний колектив виявив загальну, значиму для учнів науково-педагогічну проблему і передбачив її комплексне вирішення на заняттях з різних дисциплін. Такою проблемою для нашої школи є розвиток особистості учня засобами компетентнісного підходу до організації освітнього процесу з метою створення умов для саморозвитку, до успішної соціалізації і самовизначення щодо майбутньої професії.

               Отже, стратегічна мета освітньої програми школи - встановити такий  зміст освіти в школі, який забезпечить розвиток особистісних здібностей дитини, становлення її здатності бути повноцінною, соціально активною, конкурентоспроможною особистістю, яка володіє ключовими компетентностями, критично мислить, є патріотом України.

               Керуючись стратегічною метою державної політики в галузі освіти - підвищення доступності якісної освіти відповідно до вимог інноваційного розвитку економіки та сучасним потребам суспільства, - школа ставить перед собою пріоритетне завдання - досягнення якісної освіти на кожному рівні освіти.

 

               Виконання цього завдання включає:

- розширення використання нових сучасних освітніх технологій;

- розширення масштабів дослідницької та інноваційної діяльності учнів;

- роботу з талановитими дітьми;

- розвиток системи додаткової (позашкільної) освіти.

 

Розробляючи освітню програму школи, ми враховували, що:

-                       сучасні умови вимагають від людини (особистості) швидкого застосування на практиці отриманих знань, освоєння безлічі «соціальних ролей», які належить виконати в майбутньому кожному випускнику. Це актуалізує проблему розкриття «моделей» людських взаємин, виховання толерантності, проблеми збереження і зміцнення фізичного та морального здоров'я, формування стереотипу здорового способу життя;

-                       час навчання і перебування в освітньому закладі збігається з періодом зростання і розвитку дитини, коли організм найбільш чутливий до взаємодії сприятливих і несприятливих умов навколишнього середовища, коли найбільш інтенсивно йде формування ціннісних орієнтацій особистості дитини, коли відбувається становлення громадянської позиції. Тому таким важливим є розвиток принципів гуманізації в освітньому середовищі школи. Гуманізація освіти є необхідною умовою ефективного функціонування закладу;

-                       зацікавленість батьків у якісній освіті є потужним соціальним чинником. Більшість батьків наших учнів виявляють досить високі вимоги до розвитку власних дітей, реалізації їх індивідуальних здібностей та інтересів, допрофесійної підготовки, профорієнтації, соціальної адаптації дитини.

 

   Виходячи з аналізу запитів та фактичного стану соціуму школи, педагогічний колектив школи веде цілеспрямовану роботу щодо:

·          апробації на практиці ефективних освітніх технологій, які допомагають учням опановувати широкий спектр способів засвоєння знань: навчальні дослідження, проектну діяльність, навички розумової праці, усвідомленого володіння інтелектуальними вміннями;

·          включення в арсенал педагогічної практики раціональних сторін досвіду інших освітніх установ (при цьому використовується система семінарів і майстер-класів, обмін досвідом з іншими освітніми установами) для забезпечення на практиці оптимізації освітнього процесу і підвищення якості освіти;

·          широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій;

·          оптимізації змісту допрофільної (допрофесійної) освіти;

·          створення організаційно-педагогічних умов для модернізації змісту освіти на всіх ступенях навчання;

·          оптимізацію системи виявлення, підтримки і розвитку обдарованих учнів (в т.ч. засобами позашкільної освіти), їх супроводу протягом всього періоду становлення особистості

На другому рівні навчання, що являє собою продовження формування пізнавальних інтересів учнів і їх самоосвітніх навичок, педагогічний колектив основної школи прагне:

• закласти фундамент загальної освітньої підготовки школярів, необхідний для продовження освіти на третьому рівні та вибору ними свого напрямку професійної підготовки з урахуванням власних здібностей і можливостей;

• створити умови для самовираження учнів на уроках і позаурочних заняттях в школі.

Випускник основної школи має:

• засвоїти на рівні вимог державних программ навчальний матеріал з усіх предметів шкільного навчального плану;

• оволодіти необхідними знаннями та навичками соціальних і культурних норм життя в суспільстві;

• оволодіти найпростішими знаннями про професії;

• проявляти володіння ключовими компетентностями:

- оволодіння культурою навчальної праці;

- оволодіння інформаційно-комунікативної діяльністю;

- оволодіння рефлексивної діяльністю;

- вміння вести діалог і взаємодіяти з соціумом (колективом, сім'єю, друзями);

- здатність вести здоровий спосібжиття;

- мати знання про себе як особистість;

- вміння вирішувати проблемні ситуації і брати на себе відповідальність;

- проявляти активну життєву позицію.

Модель випускника школи

Випускник школи - це:

• особистість, стійка в складних соціально-економічних умовах;

• особистість, готова до соціального, громадянського та професійного самовизначення;

• особистість, що відрізняється високою самосвідомістю, орієнтованою на людські цінності, що стали особистими переконаннями і життєвими принципами;

• особистість, що відрізняється фізичним, духовним, моральним і психологічним здоров'ям;

• особистість, що відрізняється широкою освіченістю, здатна до самостійного засвоєння знань, що виявляється у вигляді безперервної самоосвіти, стала потребою, звичкою життя;

• особистість, що відрізняється громадянсько-патріотичною активністю, ініціативністю і відповідальністю.

Поетапне формування моделі випускника школи маємо досягти завдяки створенню в освітньому закладі умов для розвитку складових образу випускника кожного ступеня навчання.

 

 

Модель  випускника основної школи

-          сформованість інтересу до історії і культури України;

-          здатність до ініціативи в різних суспільнокорисних акціях;

-          знання та володіння українською мовою;

-          прагнення до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу;

-          сформоване позитивне ставлення до суспільства, держави і її громадян;

-          усвідомлення необхідності дотримання правил і норм поведінки, соціально значущих для суспільства;

-          усвідомлення сім’ї як цінності (як ціннісна складова держави, народу, нації);

-          сформованість полікультурності (повага до культур інших народів);

-          сформованість історичного і краєзнавчого світогляду особистості, основ духовної культури;

-          володіння навичками пошукової та науково-дослідницької діяльності;

-          сформованість культурознавчих компетентностей;

-          сформованість ціннісного ставлення до історичних, культурних та духовних надбань рідного краю;

-          здатність примножувати традиції роду, громади, рідного краю;

-          ціннісне і шанобливе ставлення до сім’ї, родини, людей;

-          сформованість соціальних мотивів поведінки;

-          комунікативна компетентність;

-          відчуття причетності до свого роду, гордість за свійрід та здатність підтримувати традиції роду;

-          знання правил етикету та їх дотримання;

-          морально-духовна зрілість;

-          усвідомлення значущості власного фізичного, психічного, соціального і духовного «Я»;

-          сформованість культури пізнання власного внутрішнього світу;

-          сформованість уявлень про моральні норми, погляди, судження та еталони взаємин;

-          сформованість позитивної мотивації на здоровий спосіб життя; свідоме ставлення до  власного здоров’я і здоров’я інших;

-          здатність виявляти турботу про безпеку власної життєдіяльності та життєдіяльність інших;

-          сформована готовність до правильної взаємодії з навколишньою природою;

-          екологічна компетентність і грамотність;

-          усвідомлення власної відповідальності за збереження природи;

-          вміння культурно поводитися серед природи;

-          чіткість уявлень про екологічні проблеми нашої держави;

-          сформоване почуття позитивного ставлення до об’єктів природи.

-          Сформованість чітких уявлень про світ сучасних професій, про свої можливості в оволодінні різними видами професійної діяльності;

-          Правова грамотність з питань праці, професійної діяльності;

-          проінформованість про загальну ситуацію на ринку праці, тенденції трудової зайнятості, труднощі   професійної адаптації на початку трудової діяльності;

-          володіння навичками практичної професійної діяльності;

-          володіння комп’ютером, уміння самостійно користуватися інформаційними джерелами з питань професійного самовизначення;

-          здатність до свідомого професійного самовизначення згідно зі своїми особистісними можливостями, здібностями та інтересами.

-          Сформованість естетичної культури, культури мислення, почуттів, дій та вчинків;

-          ерудованість у галузі мистецтва;

-          володіння навичками творчої діяльності в різних галузях мистецтва відповідно до власних уподобань, можливостей та здібностей;

-          особистісна оцінка творів мистецтва;

-         гармонія особистості з мистецтвом.

Цілі та задачі освітнього процессу на кожному рівні реалізації освітніх программ обумовлені "моделлю" випускника, призначення місцем школи в освітньому просторі регіону (громади).

Таким чином перед    навчальним закладом  Торківської філії  І-ІІ ступенів поставлені такі цілі освітнього процесу:

·         забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

·         гарантувати наступність освітніх программ усіх рівнів;

·         створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

·         формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

·         забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я.

Компоненти освітньої програми:

-        загальний обсяг навчального навантаження;

-        навчальний план на 2019/2020 навчальний рік;

-        перелік навчальних програм;

-        перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та /або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

-        очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей);

-        вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

-        форми організації освітнього процесу;

-        опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-        інші освітні компоненти (корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими потребами).

Освітня програма для школи ІІ ступеня

Загальні положення

Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Освітня програма базової середньої освіти окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма визначає:

-          загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів ;

-          очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм;

-           перелік навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

-          рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-          вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

 

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,  для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани закладу освіти повинні містити усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» учитель формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу.  

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-          організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-          окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, між класові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-          предмети за вибором;

-          роботу в проектах;

-          позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

 

 

 

 

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

-          формування компетентностей;

-          розвитку компетентностей;

-          перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-          корекції основних компетентностей;

-          комбінований урок.

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-якість проведення навчальних занять;

-моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

-Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Освітня програма закладу базової середньої освіти

Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

На основі освітньої програми складається та затверджується навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

до   освітньої програми

 

Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

9

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

Українська література

2

2

2

2

Іноземна мова

3

3

3

3

Зарубіжна література

2

2

2

2

Суспільство-знавство

Історія України

1

1

1

1,5

Всесвітня історія

-

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

-

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

Мистецтво

-

-

-

1

Математика

Математика

4

4

-

-

Алгебра

-

-

2

2

Геометрія

-

-

2

2

Природо-знавство

Природознавство

2

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

Географія

-

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

3

Хімія

-

-

1,5

2

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

Інформатика

1

1

1

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

Фізична культура*

3

3

3

3

Разом

23,5+3

26,5+3

28+3

30+3

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

3,5

3,5

2,5

3

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

31

32

33

Всього 

27+3

30+3

30,5+3

33+3

 

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

**В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

 

 

 


Таблиця  2

до освітньої програми

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

 

<

№ п/п

Назва навчальної програми

1.      

Українська мова

2.      

Українська література

3.      

Біологія

4.      

Всесвітня історія

5.      

Географія

6.      

Зарубіжна література

7.      

Інформатика

8.      

Історія України